- забороняти
- = заборонити
(не дозволяти робити що-н.), боронити (перев. у заперечних конструкціях)
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
забороняти — я/ю, я/єш, недок., заборони/ти, оню/, о/ниш, док. 1) перех. і з інфін. Не дозволяти робити, здійснювати що небудь. || Не допускати, не дозволяти користуватися чим небудь, уживати щось, відбуватися, існувати чому небудь. 2) перех. і без додатка,… … Український тлумачний словник
забороняти — [заборон’а/тие] н а/йу, н а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
забороняти — Накладати церковну заборону … Словник церковно-обрядової термінології
забороняти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заказувати — забороняти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ветувати — забороняти; мститися, виміщати, воздавати; надолужувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т … Википедия
Велавский, Давыд — Велавский Давыд Давыд Велавский Имя при рождении: Давыд Род деятельности: Панцирные бояре Дата рождения: конец … Википедия
боронити — I оню/, о/ниш, недок. 1) перех. і без додатка. Обороняти, захищати кого , що небудь. 2) неперех. Не дозволяти, не давати робити що небудь; забороняти. || чому, рідко. Перешкоджати, заважати. II оню/, о/ниш, недок., перех., рідко. Те саме, що… … Український тлумачний словник
веліти — лю/, ли/ш, недок. і док. 1) Давати розпорядження, наказувати. || Прохати, доручати зробити що небудь. || із запереч. не. Забороняти, не дозволяти. 2) перен. Вимагати, вважаючи правильним … Український тлумачний словник